фуркотати

-очу́, -о́чеш і фуркоті́ти, -очу́, -оти́ш, недок., розм.

1) Утворювати одноманітно-деренчливі звуки під час роботи (про механізми, машини і т. ін.).

2) Підсил. до фуркати.